ХАРКІВ БУДУЄ

Видання Харківської міської Ради 1931
Редакційна колегія
П.П. Xитров(відповід. редактор)
0.М. Гольдштейн
Вол. Ефімов
А.М.Репенко
Надруковано за макетом художника
А. Астрахова
Фото: Бризгалін, Тулес,Скамандра,Зейлінгер
Укрфотооб'єднання

   

• Жовтнева революція перетворила міське господарство в одне з основних засобів матеріяльно-побутового і культурного обслуговування робітників і широких трудящіх мас. Робітнича кляса під ленінським керівництвом комуністичної партії і   рад нечуваними  у  світовій  історії   темпами успішно здійснює   соціалістичну   реконструкцію народнього   господарства.
• СРСР, завершуючи збудування фундаменту соціалістичної економіки, вступає у період соціалізму. У боротьбі за виконання першої більшовицької п'ятирічки за 4 роки, робітнича кляса пролетарської столиці Української Соціялістнчної Радянської Республіки міцним підйомом творчого ентузіазму забезпечує в основному завершення п'ятирічки Харків ської промисловости за 3 роки. Випуск продукції у системі харківської цензової промисловости з 72 млн. крб. 1913 року і 185,5 млн. крб. 1926-27 року збільшуються до 1.331 мли. крб. на 1932 рік, що дає збільшення її обсягу в порівнянні з довійськовим часом у 181/2разів. Населення міста за цей же період збільшилось у 21/2рази, в тому числі зріст робочої сили—виробничих робітників—дає збільшення у 12 разів і питома вага робітничого населення становить 52%.
• Поруч майже з заново реконструйованими великими заводами Харкова — ХПЗ, ХЕМЗ, «Серg і Молот», «Світло Шахтаря» та інш. вступив до експлуатації новий соціалістичний велетень—ХТЗ; на черзі пуск до експлуатації, найбільшого в світі, — Турбогенераторного заводу, з-ду Подвісдору, будівля Станкобудівельного комбінату та низки інших великих промислових підприємств. Такий індустріальний розвиток Харкова висуває його в ряд найбільших індустріяльних центрів Союзу. В цих умовах справа реконструкції міського господарства Харкова набуває виключне і вирішальне значіння. За vину лий період як у галузі комунального господарства, так і в галузі житлового будівництва Харкова досягнуто значних успіхів.
• Житловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на '/з довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловості і зросту населення, утворюючії   цілу   низку   утруднень і перебоїв   щодо  задоволення  потреб промисловости та побутових потреб населення.
• 1932 рік для Харкова явиться переламним роком реконструкції міського господарства і житлового будівництва в напрямку послідовного перетворення міського господарства щодо комунального та житлового обслугування у допоміжний цех промисловости, в напрямку перетворення міста в зразкову пролетарську столицю України. У 1932 р. капіталовкла дення   в   комунальне   господарство   Харкова   складатимуть 60,5  млн.  крб.,   а   в  житлове  будівництво—70,2   млн.  крб.
• За бойове завдання Харківської Ради і харківського пролетаріяту стає—мобілізувати всі свої сили, свою волю і енергію до того, щоб по-більшовнцькому здійснити будівельний плян 1932 р. У максимальній мірі використовуючи ввесь наявний досвід і досягнення за минулий час (окремі зразки цих досягнень ми вміщаємо в цьому виданні), пролетаріят Харкова під   керівництвом    партії   і   рад,  і   далі  вперто борючись за генеральну лінію,—досягне   нових   вирішальних    перемог.

Голова Харківської міської ради О. Сидоров

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Жовтнева революція і правильна політика нашої Ленінської комуністичної партії на індустріалізацію країни забез печила за Харковом місце найбільшого індустріального центра не лише України, а й Союзу. Питома вага Харківської промисловости в промисловості України становить 12,9%, а в машинобудівництві понад 30%. Головна номенклатура Хар ківської промисловости — трактори (ХТЗ і ХПЗ), дізелі і паротяги (ХПЗ), електрообладнання (ХЕМЗ), сельгосп. машини («Серп і Молот»), гірнозаводське устаткування (з-д «Світло Шахтаря»), внутрізаводський транспорт (з-д ім. Шевченка), устаткування для будівельної промисловости (з-д «Червоний Жовтень»), устаткування для фабрик-кухонь (з-д "Механо побут" і т. ін. Капіталовкладення в Харківську промисловість лише за 1931 рік складатимуть 130 млн. крб.. в тому числі 85 млн. крб. на нове промислове будівництво. Харківська промисловість 1931 року в порівнянні з 1913 роком зро стає в 14 разів. Харківська промисловість в 1931 р. в основному закінчує п'ятирічний плян. 17 підприємств Харків ської промисловости виконали свої п'ятирічки за 21/2-З роки. З 1-го жовтня 1931 року до складу діючих підприємств вступив новий соціалістичний велетень — ХТЗ ім. тов. Орджонікідзе. 1932 року вступає в експлуатацію найбільший в світі Харківський Турбогенераторний завод. В Харкові зараз будуються інші великі заводи — завод Підвісдор, Варстато будівельний комбінат та ін. Попередні передбачення опреділюють обсяг продукції всієї цензової промисловости Хар кова, що її планує ВРНГ та Наркомпостачання за її вартістю в 1.330 млн. крб., що становитиме зріст випуску продук ції до 1931 року—65%) а зріст до 1913 року в 18,5 разів. Індустріальний зріст Харкова яскраво промовлює зріст робо чої сили (виробничих робітників) —105 тис. чолов. 1931 року, проти 11.000 чол. в 1913 р., що дає збільшення в 9,6 разів. Питома вага робітничого населення міста з 12,5%, в  1913 році наприкінці  1931  року  збільшуються до 52.8%.

ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО

• За період з 1923 року по 1930 рік житловий фонд м. Харкова збільшено на 635,7 тис. кв. мтр., в тому числі 93% за рахунок нового житлобудівництва. Протягом 1931 року додаткова житлоплоща за пляном становитиме 301 тис. кв. мтр., що в цілому за пореволюційні роки збільшує житлову площу міста на 1/3. Плян 1932 р, передбачав збуду вання нової житлоплощі в розмірі 450 тис. кв. мтр., вартістю в 55,5 мли. крб. і закінчення будівництва 1931 року розміром 167 тис. кв. м., а разом 617 тис. кв. м. нової житлоплощі. Нове житлове будівництво протягом 1932 року провадити меться за таким напрямком: 62,6% — великих багатоповерхових будинків, 13%— надбудови і 24,1% - будівництво бу динків полегшеного типу. На капітальний ремонт наявного житлового фонду протягом 1932 року має бути витрачено 1 млн. крб. Вся житлоплоща, як наявного житлового фонду, що його поширюється, так і нового житлобудівництва, розподіляються серед робітників, в першу чергу—серед робітників провідних галузей харківської промисловости.

МІСЬКЕ КОМУНІАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

• За пореполюційні часи міське комунальне господарство Харкова значно реконструйовано: потужність електростанцій збільшена в 5 разів. Вся трамвайна мережа перешита з вузької на широкую колію і довжина лінії з 17,2 км. збільшена на 1-1-31 р. до 38,8 км. (в 2 раза) і буде знов збільшена протягом 1931 року на 11,5 км. Протягом 1932 р. загальна довжина трамвайної мережі становитиме до 65,3 км.. що в порівнянні з довійськовим часом збільшує її в 3,6 разів. Кількість вагонів з 124 у 1914 р. збільшуються в 1931 р. до 390 ваґонів і в 1932 р. до 590 вагонів, * По водогіну: потужність дебету щілин збільшена в 5,5 разів, довжина мережі в 2,7 разів, кількість водорозборів збіль шена в 7 разів. Для покриття потреби у воді, як промисловости, так і населення, з 1932 року будуватиметься новий по тужний водогін на р." Північному Донці. Провадяться великі роботи щодо забрукування вулиці, і майданів міста, а та кож щодо зовнішнього впорядкування міста. Пляном 1932 року передбачена корінна реконструкція міського кому нального господарства по всіх основних його галузях і перетворення міста на зразкову пролетарську столицю. Капіталовкладення в комунальне господарство 1932 року становитиме понад 60 млн. крб. проти 31 млн. крб. и 1931 році

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ БУДІВНИЦТВО

• На початок 1931 навчального року основна мережа професійно - учбових закладів м. Харкова нарахо вувала 35 ВУЗ'ів та ВТУЗ'ів, 57 робфаків, 48 технікумів, 36 шкіл ФЗУ і учбових заводів. Загальна кількість учнів цієї мережі становила 53.450 чоловіка, а 31-32 року цю кількість збільшено до 72.560 чоловіка. За розвиток національно-культурного будівництва і зміцнення м. Харкова, як національно-культурного центра, яскраво свідчить велика мережа наукових та культурно-освітніх установ. В Харкові зараз велику роботу провадять: 80 науково-дослідних інститутів, 6 досвідних станцій, 13 музеїв, 10 стаціонарних театрів, 5 пересувних робітничо-селянських театрів, 62 клюба, 76 книгарень широкого користування, 9 кіно-театрів, 60 кіно-точок по клюбах, 2 радіо-мовні станції, 140 друкованих газет з тиражем 11/2 млн. екземплярів, 125 періодичних видань, з тиражем 11/2 мли. екземплярів і т. ін.
• Директиву XVI з'їзду ВКП(6) про початкове обов'язкове загальне навчання дітей шкільного віку було фактично здійснено ще на початку 2-го року п'ятирічки: загальним обов'язковим навчанням у 1930-31 навчальному році було охоплено 100% дитинства по місту і 99% по селу, а разом кількість учнів по школах становить 64.254. Контрольне завдання осіннього набору 1931 р. в 15.700 дітей виконано повністю. 71% всіх шкіл мають власні майстерні і 80% шкіл мають робітничі кімнати. За останній рік кількість семирічок на селі з 25 збільшено до 46 за рахунок перетворення 4-хрічок на 7-річки. Всі школи міста прикріплені до виробництва, на селі — до колгоспів, радгоспів і МТС.
• Учні 5 - ої, 6 і 7 груп у місті охоплюються виробничим навчанням на 100%, Протягом 1932 року провадитиметься велике нове шкільне будівництво на 227 шкільних груп по місту і на 60 груп по селу.
• Мережею дошкільного виховання охоплено: дитсадками—75% дітей робітників і дитмайданчиками — 100%, а на селі дитсадками та дошкільними групами понад 5.000 дітей і дитмайданчиками—10.000 дітей. До 14 роковин Жовтня неписьменність серед населення міста та колгоспного й радгоспного сектору на селі майже повністю ліквідовано.
• На базі послідовного здійснення ленінської національної політики забезпечено широке розгортання української пролетарської культури в галузі художньої літератури, образотворчого мистецтва, театра, кіно, радіо, музею і т. ін. Мережа українських державних театрів у Харкові поповнюється новим робітничим Червоно-Заводським театром, що його зараз будується, а також будуванням найбільшого в Европі театру масової музичної дії на 5.000 місць, загальною вартістю понад 15 млн.крб.

ОХОРОННА ЗДОРОВ'Я ТРУДЯЩИХ

• Всю роботу органів охорони здоров'я перебудовано в напряму найповнішого обслужування медико-санітарною допомогою в першу чергу пролетарів міста і соціалістичний сектор села. Кількість медпунктів з 64 у 1930 р. збільшено до 106 в 1931р. Чотири поліклініки, з 18 поліклінік міста, переведено на систему єдиного диспансеру. По великих підприємствах міста організовані медико-санітарні цехи, що об'єднують у себе всі елементи оздоровлення праці і побуту робітників на підприємствах. 1932 року на систему єдиного диспансеру буде переведено ще 4 поліклініки. Амбуляторно-поліклінічна мережа за 1929-30 рік мала 4,2 млн. відвідувань. Пропускну спроможність 1931 року з 5,2 млн. відвідувань буде доведено до 7,5 млн. відвідувань 1932 року. Буде організовано нових 19 медсанцехів на підприємствах. Кількість дієт-диспансерів з 4 буде збільшено до 7, наркодиспансерів—з 2 до 5, тубдиспансерів—з 10 до 13, медпунктів—з 106 до 129 і т. ін. Кількість ліжок по лікарнях з 3120 буде збільшено до 4.235 в 1932 р., що становитиме пересічно 1 ліжко на 154 мешканців. З 1932 року вступає в експлуатацію побудована дезо-станція і низка інших санітарно - епідемічних закладів. В 1932 році посиленим темпом продовжуватиметься будування лікарні на 1.500 ліжок
• Для обслугування яслами дітей робітниць, кількість ясельних місць з 2.485 в 1931 р. збільшена протягом 1932 року до 8.270 з тим, щоб повністю обслугувати робітниць провідних галузей промисловості. Поруч з цим буде значно по ширено мережу інших дитячих оздоровчих закладів,— дитсанаторії, дієт-їдальні і т. ін. Протягом 1932 року значно по ширюється амбуляторно-поклінічну допомогу на селі збудуванням нових 3-х поліклінік, 2-х медсанцехів, низкою медпунктів при радгоспах і колгоспах і т. ін. Вся робота в галузі охорони здоров'я провадиться в напрямі першочергового ме дичного обслугування робітників міста та колгоспного й радгоспного сектору на селі. Витрати на охорону здоров'я з 12,2 млн. крб. 1930 року збільшено до 21,7 млн. крб. 1931 року і має бути збільшено 1932 року близько 45 млн. крб.

СОЦІЯЛІСТИЧНА ПЕРЕБУДОВА СЕЛА

• 1932 рік для Харківської приміської смуги стає за відправну базу перетворення смуги на с-г. цех соціялістично-індустріяльного центра, на могутню городньо-ягідну та молочарську базу робітничого постачання. Питома вага соціалістичного сектору (радгоспів та колгоспів) приміської смути становила восени 1931 року 82%. Радгоспний сектор приміської смути збільшився з 19,6 тис. на навесні 1930 року до (55 тис. на на І-ІХ 1931 року. Питому вагу інтенсивних пропашних культур і городини в усій засівній площі з 14,2% 1930 року збільшено до 22,4 1931 року й буде збільшено 1932 року до 32%, а питому вагу кормових трав і силосних культур з 16.3%—1930 року і з 25% — 1931 року буде доведено 1932 року до 53,3%. Зернові культури 1932 року становитимуть лише 15% засівної площі. Площа садків становитиме 5 тис. ґа і ягідників 3 тис. га. З утворенням сталої кормової бази поголів'я череди корів на молочарських фармах радгоспів наприкінці 1932 року досягне 25 тис. голів замість 8,5 тис. 1931 року а по колгоспах — до 6 тис. голів замість 2,7 тис. 1931 року. Протягом 1932 року буде відгодовано в межах приміської до 25 тис. свиней. Великого розвитку також набирає кролівництво й птахівництво. Накреслені тверді завдання ґрунтовної зміни в с.-г. виробництві приміської смуги забезпечують постачання робітничому населенню міста: з городини — на 65%, картоплі — на 40%, молока — на 55% — коштом приміської смуги, а решта буде забезпечена коштом суміжних районів. 1932 року працюватиме в приміській смузі поширена Харківська МТС. . Кількість усіх тракторів становитеме — 380 («Інтернаціонал» 15 — 30 сил). Колективізацію в межах приміської смуги,що становила на осінь 1931 року—62% охоплення всіх бідняцько-середняцьких господарств, навесні 1932 року буде закінчено, що перетворить Харківську приміську смугу на смугу суцільної колективізації.

ГРОМАДСЬКЕ ХАРЧУВАННЯ ТА ХЛІБОВИПІКАННЯ

• Плян 1932 року накреслює охопити громадським харчуванням робітників ударного списку на 100%, інші групи робітників—будівельників і студенства на 90%, інші категорії трудящих на 60%, членів сім'ї робітників на 40%, а інших трудящих на 25% і на 100% охопити всіх школярів. Здійснення цього пляну вимагатиме збільшити пересічно-добову видачу страв з 660 тис. 1931 року до 1200 тис. 1932 року, що буде можливим за накресленого будівництва 4 фабрик - кухонь, 20 кухонь-їдалень і 96 доварочних пунктів, в останньому випадку ці пункти дістають від фабрик - кухонь півфабрикат і тільки доварюють його, забезпечивши доведення його до споживача гарячим.
• Загальна сума витрат на громадське харчування, на нове будівництво і поширення та ремонт становитиме понад 11 мільйонів карб. У галузі хлібовипікання основним завданням є — постачати споживачеві доброякісний хліб, дійшовши цього через збільшення питомої ваги механізованого хлібовипікання. 1931 року загальна потреба міста у випеченому хлібі, що становила на добу 525 тонн, задовольняються коштом механізованого хлібовипікання разом на 36%, решта— 64% — припадає на кустарні пекарні. Потреба 1932 року, вирахована в 620 тонн на добу, накреслена до задоволення коштом механізованого хлібовипікання не менше, ніж на 50. для чого заводиться в експлуатацію два нових хлібозаводи.

< предыдущая страница | содержание | следующая страница >

| В НАЧАЛО | ИСТОРИЯ | ФАНТАЗИИ | ГОСТЕВАЯ |